Бохоницький ЗДО (ясла-садок) "Дзвіночок"
Агрономічної сільської ради

консультації та поради

 

                                                                                                                                                                                                                     

       Адаптація дітей раннього віку до дитячого саду  

Адаптація дітей раннього віку до умов ЗДО

                  "Як батькам спілкуватися з дитиною в період адаптації "

1 . У період адаптації дитини до нових умов дошкільного закладу будьте особливо уважними до її поведінки, настрою, самопочуття.
2. Дуже важливо вранці створювати атмосферу гарного настрою, це зумовлює успіх протягом усього дня перебування дитини в садочку: будіть дитину лагідними словами, м’якими дотиками рук, поцілунками.
3. Говоріть дитині вдома, що в садочку їй буде також цікаво, як і дома, там багато хороших діток, нових іграшок…
4.Не погрожуйте дитині садочком як покаранням за гріхи та неслухняність.
5. Учіть дитину елементарних навичок самообслуговування: проситися на горщик, користуватися носовичком, мити руки, їсти.
6. Забезпечуйте єдність виховного процесу всіх членів сім’ї, говоріть дитині чітко, що можна робити, як це робити, а що не можна і чому. Тоді ваша дитина розумітиме, чого конкретного ви вимагаєте від неї.
7. Цікавтеся у вихователів, як ваша дитина грається, як спілкується з іншими дітками.
8. Обов’язково повідомляйте вихователів про звички вашої дитини, особливості здоров’я, поведінки, як лагідно називаєте вдома свою дитину.
9. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садочка не припав на епікризні періоди: 1 рік та 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки 3 місяці, 2 роки 9 місяців,3 роки.
10. Тримайте тісний зв’язок із персоналом групи й будьте певні, що працівники зуміють прийняти і зрозуміти вашу дитину і по-материнські подбають про неї.

БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ   

"Ознаки емоційного комфорту дитини під час її перебування в ДНЗ"
1. Бажання йти до дитячого садка.
2. Адекватний вияв емоцій дитиною, наявність позитивних емоцій, позитивна реакція на нові іграшки.
3. Здатність дитини адекватно й достатньо тривало відгукуватися на емоційні реакції оточуючих.
4. Висока комунікабельність дитини.
5. Висока пізнавальна діяльність та активність.
6. Активна ігрова діяльність.
7. Малюнки у світлих тонах.
8. Стабільність рухової активності – дитина рухлива.
9. Відсутність проблем з їжею та сном.

"Чинники, що впливають на адаптацію дитини до ДНЗ"

1. Вік дитини.
Відносно спокійно протікає період звикання дітей 3,5-4 років. У цьому періоді дитина поступово входить в рамки інтересів сімейного кола. Цього немає в період 3,5-4 років. Адаптаційний період дуже проходить важко. Малюк відчуває паніку, неприйняття. Дитина відмовляється приймати допомогу дорослого. Знаходячись у нервовому збуджені дитина не відчуває голоду. Повернувшись додому малеча, перше що відчуває – неймовірне полегшення та відчуття голоду. Дає про себе знати і нервове напруження: в дитини все викликає сльози, не може відпустити маму ні вдень ні вночі, довго не може заснути, часто прокидається з плачем. Таке не проходить безслідно, і як результат – через 3-4 дні дитина захворіє.

2. Поведінка дитини.
Поведінку в період адаптації важко передбачити навіть дбайливим мамам.Умовно таких дітей поділяють на 3 групи.
Більшість дітей. Вони різко, бурхливо показують своє негативне ставлення до відвідування ДНЗ. Голосно плачуть, кидаються на підлогу, дряпаються, кусаються, то просяться на руки, то біжать до дверей. Малюк може притихнути, щоб через 4-5 хвилин з новою енергією знову плакати. Діти з такої групи звикають до 30 днів.
Деякі діти. Після розлуки з мамою замикаються, стають насторожені, напружені. В них вистачає сил тільки на те, щоб забитися в який куточок, щоб ніхто їх не трогав. Ці діти ледь стримують плач, їх погляд нерухомий, вони не граються, мовчать. Як тільки маму бачать зразу біжать до неї і плачуть. Адаптація триває 2-3 місяці.
Комунікабельні малюки. Переступивши поріг дитсадка, вони беруть ініціативу в свої руки як з іншими дітками так і з дорослими. Протягом дня розповідають дорослим все, що знають. Самостійно роздягаються, їдять, у ліжку лежать спокійно. Адаптація триває 4-5 днів.

3. Досвід дитини.
Малюк із сім’ї, де є бабуся, дідусь, тітонька, дядя, брати та сестри вмііє по-різному поводитися з різними членами сім’ї, знає чого від кого чекати, з цікавістю обстежує незнайомі місця. Відрізняється поведінка дітей, батьки яких живуть маленькому сімейному колі. Їх коло спілкування обмежене. У дитини закріплюється невід’ємний зв’язок з мамою: залишившись на деякий час без неї, впадає в паніку. Адаптаційний період важкий і може стати причиною неврозу. Не маючи великого життєвого досвіду в новому середовищі, дитина може налякатися і починає поводитися неадекватно: лазить, хоч і вміє ходити, замовкає – хоч і уже почала говорити.

4. Індивідуальні особливості малюка.
Якщо дитина активна, має пізнавальний інтерес, вона адаптується легко. Інший малюк повільний, любить гратися наодинці, шум та голосні розмови дратують його. Він хоч і вміє сам одягатися та їсти, але це робить повільно. Усе це відкладає відбиток на його ставленні до навколишнього середовища. Такій дитині потрібно більше часу на адаптацію. Під час адаптаційного періоду важливо створити в домі спокійні умови, з розумінням ставитися до безпідставних вередувань малюка, більше гуляти з ним, займатися цікавою діяльністю. Слід раніше вкладати дітей спати, в цей період менше ходити в гості.

ОГОРНІТЬ СВОЮ ДИТИНУ ЛЮБОВ’Ю ТА БЕРЕЖІТЬ ЇЇ НЕРВОВУ СИСТЕМУ!

 

Поради батькам з правового виховання - ДНЗ №63

                                                   ПРАВА ДИТИНИ В УКРАЇНІ

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

Конвенція про права дитиниhttp://www.unicef.org/ukraine/uk/convention

Батькам про права дитини

Усі люди на Землі мають рівні права та свободи.
Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році. 

Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права. Права дити­ни закріплені Конвенцією про права дитини, проголо­шеній Генеральною Асамб­леєю ООН 20.02.1989 р.

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО:

  • на рівень життя, необ­хідний для фізичного, розу­мового, духовного, мораль­ного та соціального розвит­ку;
  • на захист здоров'я та медично-санітарне обслуго­вування;
  • на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за ними догляд;
  • на захист від жорсто­ких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи пока­рання;
  • на захист від будь-яко­го покарання;
  • на захист від сексуаль­них домагань;
  • на проживання з бать­ками та на підтримку кон­такту з батьками у разі їх розлучення;
  • на вільне висловлюван­ня поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
  • на свободу думки, совісті, віросповідання;
  • на особисте життя, на недоторканність житла, тає­мницю кореспонденції. 

КОЛИ ПРАВА ДИТИНИ ПОРУ­ШУЮТЬСЯ:

  • Коли не гарантована її безпека для життя та здоро­в'я.
  • Коли її потреби ігнору­ються.
  • Коли стосовно дитини простежуються випадки на­сильства або приниження.
  • Коли порушується не­доторканність дитини.
  • Коли дитину ізолюють.
  • Коли дитину заляку­ють.
  • Коли вона не має пра­ва голосу у прийнятті важ­ливого для сім'ї рішення.
  • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й почуття.
  • Коли її особисті речі не є недоторканними.
  • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.
  • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

Діти в суспільстві най­більш уразливі. Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психоло­гічно дезадаптованими.

ЯК РЕАГУЄ ДИТИНА НА ПО­РУШЕННЯ ЇЇ ПРАВ?

  • Їй стає важко спілкува­тися з однолітками і дорос­лими {вона блазнює, замикається в собі тощо).
  • Її турбує особиста без­пека й любов до неї.
  • Вона часто буває в по­ганому настрої.
  • Може втекти з дому.
  • Може вживати нарко­тики або алкоголь.
  • Може заподіяти собі смерть.

ЩО БАТЬКИ МОЖУТЬ ЗРОБИ­ТИ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ?

  1. Пам'ятати, що дитина - це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
  2. Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.
  • Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та інших людей.
  • Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.
  • Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.
  • Залучати її до обгово­рення тих сімейних про­блем, які можуть бути для неї доступними.
  • Залучати дитину до створення сімейних правил.

https://youtu.be/9iDh1VKOmzI

 

 

                                                                            Як виростити щасливу дитину...     

 

Щаслива дитина - Home | Facebook

Всі батьки бажають, щоб їх діти виросли щасливими. Психологи стверджують, що відчуття безпеки, любові і час, який дитина проводить разом з сім'єю, спільні заняття, ігри, читання книг або спілкування - важливі для неї, не менш, ніж правильне харчування, фізична активність і сон.

Американські психологи виділили 5 типів дій, які створюють позитивну атмосферу в сім'ї: турботливі відносини, встановлення ритуалів, встановлення очікувань, адаптація до труднощів і зв'язок з навколишнім світом. Всі 5 типів дій мають великий вплив на якість сімейного життя і міцність взаємовідносин між її членами.

Часто навіть найтурботливіші батьки помилково думають, що, коли вони залучають дітей до різних гуртків, додаткових занять, то це забезпечить дітям успішне майбутнє. Однак при цьому можуть проводити з дітьми мало часу, і в цьому є велика помилка. Слід пам’ятати, що Ваш час проведений з диною, дає їй можливість переймати сімейні життєві цінності.

Розглянемо кілька занять, які можуть в цьому допомогти:

Вживайте їжу всією сім'єю. Разом обговорюйте меню, допомагайте у приготуванні, накривайте на стіл. Використовуйте цей час для того, щоб обговорити справи кожного з членів сім'ї або щось спланувати.

Візьміть за звичку читати разом з дитиною книги, обговорюйте прочитане з дитиною, запитайте, що сподобалося в книзі, обговоріть характер і вчинки героїв. Після того, коли подивитеся разом з дитиною кіно, мультфільм, також влаштовуйте невеличкі обговорення.

Плануйте вечори ігор разом з сім'єю. Це можуть бути настільні, будівельні або комп'ютерні ігри.

Використовуйте всі можливості проявляти фізичну активність разом і отримуйте від цього задоволення. Ви можете просто грати у квача або футбол, запускайте повітряного змія, кидайте фрісбі, або просто гуляти.

Плануйте сімейні заходи на вихідні: катання на велосипедах, поїздки за місто, пікніки. Відвідуйте разом з дитиною концерти, виставки або інші громадські заходи, тощо.

Звичайно, у кожної родини свій список. Плануйте ваше дозвілля! І Ви зрозумієте, що спільне проведення часу і веселощі зміцнюють емоційний зв'язок між вами і дитиною. Врешті, такі заняття згуртують вашу сім'ю і зроблять її більш дружньою. У ній дитина буде відчувати, що її люблять.

 

                                 

 

Логін: *

Пароль: *